Прянішніков Богдан

Перша розповідь про спортсмена з 10-В класу, Прянішнікова Богдана, що здобув титул чемпіона світу з веслування.
Цей хлопець має надзвичайні здібності і неймовірну силу волі, адже у свої 15 він зміг стати трьохразовим чемпіоном світу з командного веслування. В той час, як його однолітки насолоджуються безтурботним життям, Богдан сумлінно тренується, щоб перемагати у цьому непростому виді спорту. 

Як же народжуються чемпіони?
«З раннього дитинства я захоплювався боротьбою, бойовими мистецтвам, посідав призові місця,- розповідає хлопець, - саме це надавало мені наснаги, аби рухатись далі». Проте, як виявилося згодом, ці заняття мали дуже багато неприємних наслідків, травм: «Забої,переломи - усе це дуже турбувало моїх батьків, тому я був вимушений покинути бойові мистецтва. Мій батько - кандидат у майстри спорту з веслування. Тато бачив, що я дуже хотів знову зайнятися спортом,і запропонував мені зайнятися веслуванням».

Веслуванням хлопець почав займатися з 12 років. Юнак вивчав декілька видів веслування, але найбільше йому прийшлося до душі веслування на байдарках. Спочатку було трохи важко, але через деякий час це почало приносити величезне задоволення: «Тренування проходять від 2 до 5 годин 7 разів на тиждень у теплій атмосфері . Всі хлопці товариські, можуть допомогти і підтримати у скрутній ситуації.» Тренування проходять у легкоатлетичному манежі, а також у олімпійському басейні. Влітку проходять змагання. Сумлінно і вправно тренуючись, Богдан досягнув небувалого успіху, завдяки чому потрапив у збірну, а згодом - на Чемпіонат світу IDBF серед юніорів на човнах "Дракон".
Чемпіонат світу проходив у Франції, у містечку Дівон-ле-Бен, і продовжувався 7 днів, протягом яких вся команда жила у палатках, на березі річки. Всього у чемпіонаті брало участь 40 команд з різних куточків світу: «На жаль, часу на спілкування було замало, тадже графік змагань був дуже напруженим, однак вельми захоплюючим - перші два дні ми «вивчали» дистанцію (близько 2000 метрів). Саме того дня ми вже зайняли призове перше місце. Наступні дні проходили по єдиному графіку: змагання, змагання і ще раз змагання.»

Попри те, що майже ніхто, відверто кажучи, не вірив у збірну юніорів і у перемогу в цілому, та хлопці зібралися і кожен показав гідний результат. Юнаки здобули перемогу над представниками Німеччини, Угорщини та Італії, що вказує на чудову підготовку і величезний потенціал. 

Тепер найзаповітнішою мрією Богдана - взяти участь в Олімпійських іграх. «Я би не досягнув таких висот у спорті, якби не мій тренер - Баканічев Олександр Вікторович, - говорить хлопець,- саме він вірив у мене найбільше. Також не можу не подякувати своїм батькам, які щиро підтримували, привили мені ті якості, риси, що допомагають досягати поставлених цілей. І зараз я можу зі стовідсотковою впевненістю сказати, що без них не було того, що я маю.»
#нашіучнінайкращі #гордістьНВК141ОРТ