Юрій КІНЬКОВ: STEM-­ОСВІТА – ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

Юрій КІНЬКОВ: STEM-­ОСВІТА – ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
8 вересня 2017 р.
Про впровадження STEM-освіти, участь у міжнародних проектах із робототехніки і використання в навчальному процесі 3D-принтера «ОУ» розпитувала Юрія КІНЬКОВА, директора Навчально-виховного комплексу №141 «Освітні ресурси та технологічний тренінг» міста Києва.

– Юрію Григоровичу, заклад, який Ви очолюєте, має дуже незвичну назву. Розкажіть, чим він відрізняється від інших? 

– Наш заклад утворився у 2015 році внаслідок злиття середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №141 Києва та столичного Технологічного ліцею «ОРТ» («Освітні ресурси та технологічний тренінг») відповідно до рішення Київської міської ради. НВК складається з дошкільного навчального закладу, школи І ступеня, спеціалізованої школи ІІ ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов та інформаційних технологій і технологічного ліцею.
Проаналізувавши світовий досвід і намагаючись створити сучасний заклад, наш колектив почав працювати над реалізацією, на нашу думку, найголовніших освітніх принципів. А саме: створення середовища постійних інтелектуальних пошуків, зустрічі з цікавими особистостями, різноманітність форматів навчання, індивідуальні консультації з вибору професії, лідерство, зв’язок із місцевою громадою.
Ураховуючи тенденції та маючи відповідне кадрове й матеріальне забезпечення, ми зосередили свою увагу на впровадженні в навчальному закладі STEM­освіти. 

– Чому обрали саме STEM?

– Переконаний, що STEM­освіта – інструмент сучасної школи. Вона має кілька беззаперечних переваг, якщо порівнювати її з традиційною. Серед них: інтегроване навчання по «темах», а не по предметах; застосування науково­-технічних знань у реальному житті; розвиток навичок критичного мислення та розв’язання проблем; підготовка дітей до технологічних інновацій життя. STEM­навчання включає шість етапів: проблема (питання, задача), обговорення, конструювання, дизайн, тестування і розвиток. 
STEM­освіту часто називають «навчанням навпаки» (звичайно, це не єдина її особливість). Ланцюжок «від теорії до практики» у STEM зазвичай зворотний: спочатку – гра, придумування та майстрування пристроїв і механізмів, а вже потім, у процесі цієї діяльності, – опанування теорії та нових знань. Упровадження STEM­освіти повністю відповідає концепції Нової української школи.

– Якою є нормативна база для такого навчання? 

– Відповідно до наказу МОН, з 2 липня 2016 року на базі нашого закладу проводиться дослідно­-експериментальна робота за темою «Створення та апробація методичної системи навчання основам робототехніки як складової STEM­освіти». Педагогічний колектив закладу наполегливо працює над створенням власної моделі методичної системи навчання основ робототехніки як складової STEM­освіти, яка дасть змогу органічно поєднати навчання, заняття улюбленою справою із процесом виховання та становлення особистості сучасного учня. 

– Що вдалося зробити за цей рік? 

– Спершу ми проаналізували нормативно­-правові акти з питань упровадження STEM­освіти в Україні та здійснення інноваційної освітньої діяльності, обговорили їх на шкільних предметно­-методичних комісіях, уклали «Портфоліо керівника», що містять нормативно­-правові акти з питань «STEM­освіта в Україні» й «Інноваційна діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах України». Також проаналізували психолого­-педагогічну і науково-­методичну літературу, передовий педагогічний досвід. Створили науково­-методичну координаційну раду дослідно­експериментальної роботи, проводимо тематичні педагогічні наради колективу. До речі, наші працівники розробили навчальні програми, які отримали гриф МОН. Оскільки матеріально­-технічна база постійно оновлюється, зміст цих навчальних програм скориговано і, відповідно до плану дослідно-­експериментальної роботи, проходить апробація.
Щоб налагодити співпрацю для проведення спільної науково-­дослідної, експериментальної та пошукової роботи, ми зустрічалися із представниками багатьох установ. Зокрема, підписали меморандум про співпрацю між НВК і громадською організацією «Волдскіллс Україна» щодо розвитку професійної та профільної освіти шляхом гармонізації найкращих практик і професійних стандартів, виведення професійної та профільної освіти в Україні на рівень досягнень розвинутих країн світу. В рамках співпраці запланували проведення Всеукраїнських змагань Junior Skills для учнів старшої школи у номінаціях «Веб­дизайн», «Адміністрування комп’ютерних систем та мереж», «Графічний дизайн» і «Мобільна робототехніка». Координаційним центром буде наш заклад.

– Розкажіть про напрями навчання старшокласників закладу.

– У 10–11­х класах відповідно до профілю навчання (інформаційно­-технологічного), наявності необхідних для цього програмного та кадрового забезпечення, матеріально­технічної бази, з метою вивчення освітньої галузі «Технології» впроваджено профільний курс «Інформаційні технології». Його викладання ставить за мету оволодіння сучасними інформаційними та комп’ютерними технологіями за обраними спеціалізаціями: «Веб­дизайн», «Архітектурне та ландшафтне проектування», «Інформаційні технології в економіці та бізнесі», «Тривимірне моделювання та анімація».

– Чи не на кожному заході, пов’язаному зі STEM­освітою і робототехнікою, можна побачити учнів і вчителів ліцею «ОРТ». Ви вважаєте таку активність важливою? 

– Безсумнівно. І ми не лише беремо участь у таких заходах, а й активно організуємо їх: на базі школи проводяться конференції, семінари, майстер-­класи – як міського, так і міжнародного значення. Наприклад, у нас проходило засідання круглого столу на тему «STREAM освіта в Україні: проблеми рівного доступу», організатором якого став Фонд «Відкрита політика» за підтримки ЮНІСЕФ. 
Досвідом упровадження STEM­освіти у НВК на Всеукраїнському фестивалі технологій Interpipe TechFest, що відбувся в місті Дніпро, ділилися заступник директора з навчально­-виховної роботи Сергій Дзюба і вчитель інформатики Василь Письменко. Наші учні взяли участь в українському відбірковому турі Все­світнього фестивалю First LEGO League. Ми також долучилися до проведення четвертого Kyiv Mini Maker Faire 2017 – свята винахідників, новаторів і експериментаторів. У ньому брали участь понад 200 учасників з різних міст України, а також – з Угорщини, Словаччини, Чехії та Великобританії. Наші учні гідно представили навчальний заклад, організували та провели цікаві майстер­класи для малечі, продемонстрували власні винаходи. Дев’ятикласники презентували створеного власноруч робота, який виводить на екран температуру і вологість повітря, місткість у ньому вуглекислого газу, метану, атмосферний тиск. 
Щорічно в березні команда наших учнів бере участь у Міжнародних змаганнях «Роботрафік­Техніон», які покликані не тільки наочно продемонструвати необхідність дотримання правил дорожнього руху, а й пробудити в учнів інте­рес до отримання додаткових знань і навичок в областях автомобілебудування, мехатроніки і програмування з метою проектування складних роботизованих систем. Цей рік уже традиційно приніс нашим учням нагороди, а керівника команди Сергія Дзюбу відзначили спеціальною нагородою «За особистий внесок у розвиток освітньої робототехніки».

– Під час проведення заходів на стенді НВК «ОРТ» можна побачити не лише роботів, а й 3D­принтер. Ви використовуєте його в навчанні?

– Застосування 3D-­принтера у школі дає учням змогу, працюючи над проектами, виготовляти елементи, котрі не придбаєш у магазині, які спроектовані власноруч. Особливо актуально це для робототехніки, де учні проектують і створюють роботів за власним дизайном. 
Бажання придбати такий принтер для нашого навчального закладу «визрівало» кілька років. Звичайно, найлегший шлях – це купити його. Але за певних умов це питання не вирішувалося. Рік тому наші учні побували на екскурсії на кафедрі інтегрованих технологій машинобудування НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», де побачили принтер, зроблений власноруч Дмитром Джулієм, асистентом кафедри. І в учнів виникло бажання створити такий пристрій самотужки. 
Звісно, для виготовлення принтера потрібні комплектуючі. Про наше бажання дізналися меценати і надали необхідні для цього кошти. Дмитро Джулій погодився бути науковим керівником проекту. Спочатку учні створили тривимірну модель принтера в комп’ютерній системі SolidWorks, яку ми використовуємо у профільному курсі тривимірного моделювання. Потім склали необхідну специфікацію для побудови принтера. Наступним етапом був процес складання. Ґрунтування, фарбування проводилося власними руками. Окремі елементи пристрою були надруковані на ньому же під час роботи. Результатом став 3D­принтер із двома екструдерами, який може друкувати двома різними матеріалами та кольорами. Щойно перша команда учнів закінчила роботу, як друга почала створювати фрезерувальний пристрій під керуванням комп’ютера!
Найбільш важливим у реалізації цього проекту є те, що навчання учнів проходило у процесі роботи. Класно­-урочна система доволі часто стає перешкодою, коли є бажання реалізувати нові форми та методи навчання. Великим досягненням став досвід командної роботи, якого учні набули, працюючи разом. І, на мій погляд, у формальній освіті повинні відбутися зміни, котрі дадуть змогу зробити процес навчання цікавим, творчим, практичним.

Спілкувався Максим КОРОДЕНКО, 
«Освіта України» №34 від 4 вересня 2017 року.
 — with Юрій Кіньков.